- споруду
- будынакзбудаваннепабудова
Українсько-білоруський словник. 2013.
споруду
Смотреть что такое "споруду" в других словарях:
арматура — и, ж. 1) тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого небудь апарата, машини, конструкції. || Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування. 2) буд. У залізобетонних спорудах –… … Український тлумачний словник
армувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., тех. Зміцнювати матеріал (споруду), вводячи в нього арматуру (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
аттик — а, ч. 1) архіт. Стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше – тріумфальну арку. 2) анат. Надбарабанне заглиблення, простір (верхній поверх барабанної порожнини) … Український тлумачний словник
запалубити — блю, биш, док., запа/лублювати, юю, юєш, недок., рідко. Покрити чим небудь зверху якусь споруду … Український тлумачний словник
крокі — невідм., с., спец. 1) Нашвидку зроблений малюнок, кресленик, що лише загально окреслює задуману композицію або архітектурну споруду; ескіз. 2) План місцевості, накреслений на око, без попереднього вимірювання … Український тлумачний словник
кругляк — ч. 1) род. а/. Колода, стовбур зрубаного дерева. || Оцупок колоди. 2) род. у/, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо). 3) род. а/. Круглястий камінь. 4) род. а/, перен. Про будь який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми … Український тлумачний словник
куб — I а, ч. 1) мат. Правильний шестигранник, усі грані якого – квадрати. || Про який небудь предмет, споруду, що має форму такої фігури. 2) мат. Добуток трьох однакових співмножників або третя степінь числа. 3) розм. Те саме, що кубометр. II а, ч.… … Український тлумачний словник
масив — у, ч. 1) Гірська височина без яскраво вираженого гребеня або вершини, однорідна з погляду геологічної будови. || Про монументальну, важку споруду. 2) Велика територія, однорідна за якимись ознаками. Житловий масив. 3) з означ., лінгв. Сукупність… … Український тлумачний словник
навантаження — я, с. 1) Дія за знач. навантажити, навантажувати 1). 2) Те, чим хто , що небудь навантажується. •• Акусти/чне наванта/ження рівень шуму, що впливає на слухові органи людини. Антропоге/нне наванта/ження прямий або опосередкований вплив людини та ї … Український тлумачний словник
обзаводитися — джуся, дишся, недок., обзавести/ся, еду/ся, еде/шся, док., чим. Купувати, діставати що небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). || Будувати, зводити яку небудь необхідну споруду. || ким. Вступати в родинні, товариські і т.… … Український тлумачний словник
опалубити — блю, биш; мн. опа/лублять; док., перех. 1) буд. Покрити настилом, оббити чим небудь зовні (будівлю, споруду). 2) зневажл. Ударити палицею … Український тлумачний словник
